Проблеми ведення бухгалтерського обліку в Україні

Ведення бухгалтерського обліку в Україні регулюється Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Цим Законом передбачено застосування Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (ПСБО) та затвердженого Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. У ряді випадків, підприємство самостійно визначає доцільність застосування Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (крім випадків, коли застосування МСФЗ визначено законодавчо).

Не дивлячись на схожість концептуальних основ бухгалтерського обліку в Україні з Міжнародними стандартами фінансової звітності, дані української фінансової звітності, складеної за українськими стандартами бухгалтерського обліку (ПСБО) істотно відрізняються (крім випадків, коли МСФЗ застосовується в обов'язковому порядку - в цьому випадку дані фінансової звітності по ПСБО і МСФЗ практично ідентичні, і однаково недостовірні).

Насамперед, відмінності фінансових даних та управлінської інформації пов'язані з тим, що дані бухгалтерського обліку покладені в основу податкового обліку та звітності підприємства. Таким чином, істотний вплив на бухгалтерський облік в Україні мають різні постійно мінливі думки податкових органів. Фактично з часів здобуття Україною незалежності основною функцією бухгалтерського обліку в Україні є фіскальна, і юридична форма незмінно має превагу над економічною сутністю.

Таке застосування українських Положень (стандартів) бухгалтерського обліку не дозволяють виробити правильне судження про діяльність підприємства в цілому. Фактично в обліковій або звітній інформації підприємств мають місце пропуски, що змінюють її смисл, а у деяких випадках і представлені бухгалтерські дані є неправдиві, що робить звітність дезорієнтуючою і недосконалою. Облікова методологія допускає невизначеність і неясність, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності внаслідок цього стає залежним від трактування (тлумачень) окремих бухгалтерів і державних органів.

Більше того, фінансова звітність, підготовлена за українськими стандартами і фінансова звітність, підготовлена відповідно до МСФЗ (або будь-яких загальноприйнятих бухгалтерських принципів) зовні досить схожі. Проте, слід взяти до уваги, що особливості складання фінансової звітності в Україні і фактична відсутність приміток в переважних випадках вводять користувачів фінансової звітності в оману.

Ситуацію ускладнює відсутність законодавчо встановленого обов'язкового аудиту фінансової звітності для більшості непублічних компаній в Україні, наприклад, для участі в державних тендерах, отримання державних позик чи гарантій тощо.

На цей час в Україні відбувається процес впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Важливим кроком на шляху до реалізації поставлених завдань по реформуванню бухгалтерського обліку є ухвалення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 911-р Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, метою якої є вдосконалення системи ведення бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів і законодавства Європейського Союзу.

Одними з основних напрямків реалізації Стратегії є законодавче регулювання порядку застосування міжнародних стандартів, зокрема з 2012 року обов'язкове складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності підприємствами-емітентами, цінні папери яких знаходяться в лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками, за власним рішенням іншими емітентами цінних паперів і фінансовими установами.

На виконання Стратегії було внесено зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Закон був доповнений розділом 12.1 "Застосування міжнародних стандартів", який передбачає використовувати МСФЗ, які офіційно опубліковані на сайті Міністерства фінансів України; публічні акціонерні товариства, страховики, банки і підприємства, перелік видів діяльності яких встановлюється Кабінетом Міністрів України зобов'язані використовувати МСФЗ; будь-які інші підприємства в Україні можуть прийняти рішення про перехід на МСФЗ самостійно.

Технічно перехід здійснюється таким чином: підприємства, які переходять від ПСБО на МСФЗ, починають використовувати новий план рахунків без субрахунків і у фінансовій звітності роблять відмітку "згідно з МСФЗ". Теоретично, примітки до фінансової звітності повинні робитися у вільній формі відповідно до вимог МСФЗ. Безумовно, ряд компаній зробить трансформацію фінансової звітності попередніх періодів для порівнянності, залучать кваліфікованих бухгалтерів та консультантів, приймуть нові облікові політики. Але більшість, швидше за все, поставлять галочку "згідно з МСФЗ".

Існує три ключові проблеми ведення бухгалтерського обліку в Україні, які таким методом не дозволяють перейти на МСФЗ:

• прив'язка положень Податкового Кодексу України до даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, незалежно від використовуваних стандартів (українські власники і бухгалтери не готові в умовах особливостей українського адміністрування податків до прозорої фінансової звітності; проблеми, які будуть очікувати тих небагатьох сміливців, які в бухгалтерському обліку підприємства почнуть класифікувати операції "по суті", а "не по формі" складно недооцінити);
• єдиний замовник і зовнішній користувач цієї "міжнародної" фінансової звітності - держава (фондового ринку як не було, так і немає, так і не передбачається; закону на зразок американського SOX - відповідно немає; банки керуються якимись власними міркуваннями при видачі кредитів, і їх логіку зрозуміти не уявляється можливим);
• менталітет і професійний досвід українських бухгалтерів в більшості випадків не відповідає поставленому завданню (необхідно визнати, що в Україні в більшості випадків весь бухгалтерський облік зводиться лише до підрахунку податків; економічну ефективність бізнесу, т.зв. "управлінський облік" здійснюють власники безпосередньо (на невеликих підприємствах) або інші фахівці, найчастіше без "українсько-бухгалтерської" освіти та досвіду).

Тобто в принципі Україну, в умовах непрозорих правил ведення бізнесу, тотальної корупції при державних закупівлях та використанні різних податкових схем, очікує перехід від українських стандартів бухгалтерського обліку до українсько-"міжнародних" стандартів, що в принципі повністю відповідає поточному положенню справ (ПСБО) і ні на що не вплине ні в кращу, ні в гіршу сторону (за винятком одноразових витрат на "перехід в нікуди" та подальшу підтримку цього, достатньо складного та недешевого обліку).

У зв'язку з вище сказаним, на практиці, перехід публічних і фінансових компаній на МСФЗ не відбудеться в Україні в короткостроковому чи, навіть, довгостроковому періоді. Що стосується фінансової звітності інших підприємств, то ще довго без аудиту, оглядової перевірки, професійної компіляції або фінансового Due Diligence при намірі придбати компанію, дані української звітності не будуть давати зовнішнім користувачам повного та достовірного уявлення.

Увага, останні редакції законів та інших нормативних актів України Ви завжди можете знайти на сайті Верховної Ради України.